1. Словник української мови в 11 томах

фекалії

ФЕКА́ЛІЇ, ій, мн., спец. Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння.

На темно-сірих грунтах добре діють органічні добрива — гній, компости, фекалії тощо (Нариси про природу.., 1955, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фекалії — фека́лії множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. фекалії — див. екскремент Словник чужослів Павло Штепа
  3. фекалії — ФЕКА́ЛІЇ, ій, мн., спец. Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння. Агроном реготав, і біліли його лопатисті зуби. – Якби він із бронзи, а то із фекалію (Б. Харчук); На темно-сірих ґрунтах добре діють органічні добрива – гній, компости, фекалії тощо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. фекалії — -ій, мн. 1》 Кал; випорожнення, екскременти. 2》 спец. Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння. Великий тлумачний словник сучасної мови