фельдмаршал
ФЕЛЬДМА́РШАЛ, а, ч. У царській армії та в деяких сучасних іноземних арміях — найвищий генеральський чин; особа, яка має цей чин.
— Частіше, частіше нагадуйте бійцям слова фельдмаршала Суворова: «Де олень пройде, там і наш солдат пройде. Де олень не пройде, і там наш солдат пройде!..» (Гончар, III, І959, 98);
Руки піднявши вже не для погроз, З льохів сталінградського універмагу Німецький фельдмаршал пройшов на мороз (Перв., II, 1958, 427).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фельдмаршал — фельдма́ршал іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фельдмаршал — [феил'дмаршал] -ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- фельдмаршал — ФЕЛЬДМА́РШАЛ, а, ч. У царській армії та в деяких сучасних іноземних арміях – найвищий генеральський чин; особа, яка має цей чин. – Частіше, частіше нагадуйте бійцям слова фельдмаршала Суворова: “Де олень пройде, там і наш солдат пройде. Словник української мови у 20 томах
- фельдмаршал — -а, ч. У царській армії та в деяких сучасних арміях – найвищий генеральський чин; особа, яка має цей чин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фельдмаршал — фельдма́ршал, генерал-фельдма́ршал (нім. Feldmarschall, Generalfeldmarschall) найвищий генеральський чин в царській і деяких сучасних іноземних арміях. Словник іншомовних слів Мельничука
- фельдмаршал — Фельдма́ршал, -ла; -шали, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)