1. Словник української мови в 11 томах

фелюка

ФЕЛЮ́КА, и, ж., заст. Фелюга.

По затоці снували байдарки, оддалік біліли фелюки, мов зграя лебедів (Л. Укр., III, 1952, 622);

Стрункі венеціанські й далматські бригантини,.. турецькі фелюки.. стояли всуміш із сірійським (Тулуб, Людолови, І, 1957, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фелюка — ФЕЛЮ́КА, и, ж., заст. Фелюга. По затоці снували байдарки, оддалік біліли фелюки, мов зграя лебедів (Леся Українка); Стрункі венеціанські й далматські бригантини, .. турецькі фелюки .. стояли всуміш із сірійськими (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. фелюка — -и, ж., заст. Фелюга. Великий тлумачний словник сучасної мови