1. Словник української мови в 11 томах

феноменологія

ФЕНОМЕНОЛО́ГІЯ, ї, ж., філос.

1. Ідеалістичне вчення Гегеля про феномени свідомості й форми розвитку духу.

2. Суб’єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, представники якого вважають, що свідомість має свій, не залежний від матеріальної дійсності, зміст, а предмети об’єктивної дійсності (феномени) є лише символами цього змісту.

Другим напрямом буржуазної філософії, ряд представників якого еволюціонізує до матеріалізму, є феноменологія (Ком. Укр., 1, 1965, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феноменологія — феноменоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. феноменологія — ФЕНОМЕНОЛО́ГІЯ¹, ї, ж., філос. 1. Ідеалістичне вчення Гегеля про феномени свідомості й форми розвитку духу. Послідовники феноменології Гегеля. Словник української мови у 20 томах
  3. феноменологія — -ї, ж., філос. 1》 Ідеалістичне вчення Гегеля про феномени свідомості й форми розвитку духу. 2》 Суб'єктивно-ідеалістичний напрям філософії, представники якого вважають, що свідомість має незалежний від матеріальної дійсності зміст, а предмети об'єктивної дійсності є лише символами цього змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. феноменологія — феноменоло́гія (від феномен і ...логія) 1. Термін ідеалістичної філософії, яким позначають учення про феномени свідомості. 2. Суб’єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії; предметом Ф. є опис актів свідомості в їхньому відношенні до об’єктів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. феноменологія — У філософії: наука про явища (І. Кант); наука про фази розвитку свідомості (духу) від простого пізнання чуттєвих даних до абсолютного знання (Г. Геґель); напрямок у філософії XX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  6. феноменологія — ФЕНОМЕНОЛОГІЯ — термін, здебільшого використовуваний нині для позначення започаткованого Гуссерлем філософського руху... Філософський енциклопедичний словник