феодальний
ФЕОДА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до феодалізму, до феодалів.
Сучасне буржуазне суспільство, яке вийшло з надр загиблого феодального суспільства, не знищило класових суперечностей (Комун. маніф., 1963, 31);
У багатьох країнах ще збереглися феодальні пережитки і є велика кількість безземельних селян (Ком. Укр., 7, 1969, 28);
// Який грунтується, заснований на принципах феодалізму.
На кінець XIX століття феодальна або кріпосницька земельна власність дворянства і далі обіймає величезну більшість усієї приватної земельної власності.. (Ленін, 17, 1971, 57);
Ярослав Мудрий очолював феодальну країну, довго й наполегливо боровся за владу не тільки з ворогами, а й зі своїми братами (Знання.., 12, 1969, 19);
Про панування феодальних відносин на Русі з IX ст. цілком певно свідчать писемні й археологічні джерела (Археол., VIII, 1953, 10);
// Власт. феодалізмові, феодалам.
Тайпінське повстання було спрямоване.. проти феодального гніту (Вісник АН, 3, 1957, 28).
Значення в інших словниках
- феодальний — феода́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- феодальний — [феиодал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- феодальний — ФЕОДА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до феодалізму, до феодалів. У багатьох країнах ще збереглися феодальні пережитки і є велика кількість безземельних селян (з публіц. літ.); // Який ґрунтується, заснований на принципах феодалізму. Словник української мови у 20 томах
- феодальний — -а, -е. Стос. до феодалізму, до феодалів. || Який ґрунтується, заснований на принципах феодалізму. || Власт. феодалізмові, феодалам. Великий тлумачний словник сучасної мови