феодальний

ФЕОДА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до феодалізму, до феодалів.

Сучасне буржуазне суспільство, яке вийшло з надр загиблого феодального суспільства, не знищило класових суперечностей (Комун. маніф., 1963, 31);

У багатьох країнах ще збереглися феодальні пережитки і є велика кількість безземельних селян (Ком. Укр., 7, 1969, 28);

// Який грунтується, заснований на принципах феодалізму.

На кінець XIX століття феодальна або кріпосницька земельна власність дворянства і далі обіймає величезну більшість усієї приватної земельної власності.. (Ленін, 17, 1971, 57);

Ярослав Мудрий очолював феодальну країну, довго й наполегливо боровся за владу не тільки з ворогами, а й зі своїми братами (Знання.., 12, 1969, 19);

Про панування феодальних відносин на Русі з IX ст. цілком певно свідчать писемні й археологічні джерела (Археол., VIII, 1953, 10);

// Власт. феодалізмові, феодалам.

Тайпінське повстання було спрямоване.. проти феодального гніту (Вісник АН, 3, 1957, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феодальний — феода́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. феодальний — [феиодал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. феодальний — ФЕОДА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до феодалізму, до феодалів. У багатьох країнах ще збереглися феодальні пережитки і є велика кількість безземельних селян (з публіц. літ.); // Який ґрунтується, заснований на принципах феодалізму. Словник української мови у 20 томах
  4. феодальний — -а, -е. Стос. до феодалізму, до феодалів. || Який ґрунтується, заснований на принципах феодалізму. || Власт. феодалізмові, феодалам. Великий тлумачний словник сучасної мови