фермент

ФЕРМЕ́НТ, у, ч.

1. біол., хім. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них; ензим.

В людини чудовий набір ферментів травлення, які розкладають білки, жири і вуглеводи (Знання.., 12, 1966, 18);

Зерно кукурудзи багате на вітаміни.. Чимало в ньому ферментів — важливих органічних активаторів (Наука.., 7, 1970, 16).

2. перен. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь.

Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці. Якийсь фермент. Панна Анеля жвавіше ходить по хаті (Коцюб., II, 1955, 255);

Мовні елементи народно-поетичної творчості були, є і будуть животворним ферментом літератури (Рильський, III, 1956, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фермент — ферме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фермент — БІОЛ. ензим; П. каталізатор, (громади) активний прошарок, о. дріжджі. Словник синонімів Караванського
  3. фермент — [феирмент] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. фермент — Шумило, див. шум Словник чужослів Павло Штепа
  5. фермент — ФЕРМЕ́НТ див. ферме́нти. Словник української мови у 20 томах
  6. фермент — (-у) ч.,крим.,жарт. Червоне вино. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106. Словник жарґонної лексики української мови
  7. фермент — -у, ч. 1》 біол., хім. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них; ензим. 2》 перен. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фермент — ФЕРМЕ́НТ хім., біол., ЕНЗИ́М. Жива рослина містить у собі органічні речовини — ферменти, або ензими, з допомогою яких у ній відбуваються складні хімічні процеси (з журналу). Словник синонімів української мови
  9. фермент — Ферме́нт, -ту; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)