фермер

ФЕ́РМЕР, а, ч. Орендар або власник ферми ( див. ферма¹ 1).

Дрібна й середня земельна власність фермерів, основа всього її [Америки] політичного ладу, переборюється мало-помалу конкуренцією величезних ферм (Комун. маніф., 1963, 7);

В Англії осіб, які ведуть сільське господарство на власній або орендованій у лендлордів землі, називають фермерами (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 68);

Фермер [угорський] хотів з уст рядового бійця, такого ж, як і він, хлібороба, почути правду про радянську державу (Гончар, III, 1959, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фермер — фе́рмер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фермер — ФАРМЕР, див. СЕЛЯНИН. Словник синонімів Караванського
  3. фермер — [фермеир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  4. фермер — Хуторянин, рільник, селянин, господар Словник чужослів Павло Штепа
  5. фермер — ФЕ́РМЕР, а, ч. Орендар або власник ферми (див. фе́рма¹ 1). Село придивлялося до нього і так і сяк. Він довго пускав ману в очі: хвалився планами будівництва, .. обмірковував, який заведе сад; то в нього складалося так, що житиме як американський фермер (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  6. фермер — (англ. farmer) власник сільськогосподарського підприємства, фірми. Економічний словник
  7. фермер — -а, ч. Орендар або власник ферми (див. ферма I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фермер — фе́рмер (англ. farmer, від лат. firmarius – орендар) у капіталістичних країнах орендар або власник землі, який веде на ній господарство головним чином за допомогою найманої праці. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. фермер — Фе́рмер, -ра; -мери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фермер — рос. фермер (англ. farmer, від латин. firmaris — орендар) — орендар або власник землі, який виробляє на ній продукти рослинного або тваринного походження власними силами або за допомогою найманої робочої сили з метою отримання прибутків. Eкономічна енциклопедія