ферт
ФЕРТ, а, ч.
1. Стара назва літери «ф».
2. у знач. присл. фе́ртом, розм. На зразок літери «ф», подібно до неї.
Руки фертом, вираз строгий, Широко розкрачив [розкарячив] ноги Та й бурчить собі Бассім (Фр., XII, 1953, 443).
3. зневажл. Самовдоволена, розв’язна людина; франт, джигун, жевжик.
На приступку Сашкового ящичка поставив ногу в елегантному шевровому чоботі з лакованими закотами під коліньми якийсь ферт у сірих бриджах (Смолич, Світанок.., 1956, 30);
А Іван — теж ферт! Закрутив дівчині голову, а тоді назад! (Кол., Терен.., 1959, 312).
Фе́ртом ходи́ти (диви́тися і т. ін.) — мати молодецький, самовдоволений вигляд.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ферт — Ферт: — подібний до букви ф [5;7] Словник з творів Івана Франка
- ферт — ферт 1 іменник чоловічого роду старослов'янська буква ферт 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- ферт — Фертик, чепурун, піжон, жевжик, джиґун, прилиза, (що оберта шик у культ) сноб; п! ВІТРОГОН. Словник синонімів Караванського
- ферт — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- ферт — ФЕРТ, а, ч. 1. Двадцять друга літера давньоруської азбуки. 2. у знач. присл. фе́ртом, розм. На зразок літери “ф”, подібно до неї. Руки фертом, вираз строгий, Широко розкрачив [розкарячив] ноги Та й бурчить собі Бассім (І. Франко). 3. зневажл. Словник української мови у 20 томах
- ферт — -а, ч. 1》 Стара назва літери "ф". 2》 у знач. присл. фертом, розм. На зразок літери "ф", подібно до неї. 3》 зневажл. Самовдоволена, розв'язна людина; франт, джигун, жевжик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ферт — бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом (фертом) в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов). ру́ки фе́ртом, заст. Узявшись у боки (перев. Фразеологічний словник української мови
- ферт — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. Словник синонімів української мови