1. Словник української мови в 11 томах

фершал

ФЕ́РШАЛ, а, ч., заст., розм. Фельдшер.

Два дні нездужала та мучилась бідна Соломія. Роман хотів їхати по доктора до Білої Церкви, але фершал сказав, що вже й доктор нічого не поможе (Н.-Лев., VI, 1966, 416);

— Його Ксенька напоролась ногою на залізні граблі, і треба фершала кликать… (Коцюб., II, 1955, 386);

— Ми встанемо ще дужчим полком, фершале, губити людей нам не випадає, а тифозних ізолюй від загону (Ю. Янов., І, 1954, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фершал — фе́ршал іменник чоловічого роду, істота розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. фершал — див. фельдшер Словник чужослів Павло Штепа
  3. фершал — ФЕ́РШАЛ, а, ч., заст., розм. Фельдшер. Два дні нездужала та мучилась бідна Соломія. Роман хотів їхати по доктора до Білої Церкви, але фершал сказав, що вже й доктор нічого не поможе (І. Словник української мови у 20 томах
  4. фершал — -а, ч., заст., розм. Фельдшер. Великий тлумачний словник сучасної мови