1. Словник української мови в 11 томах

флейтист

ФЛЕЙТИ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на флейті.

Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Л. Укр., II, 1951, 322);

Побачили надворі музикантів, що стояли перед ганком: літній скрипаль, молоденький флейтист, плечистий здоровань з басом (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флейтист — флейти́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. флейтист — [флеийтист] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. флейтист — ФЛЕЙТИ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на флейті. Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Леся Українка); Побачили надворі музикантів, що стояли перед ґанком: літній скрипаль, молоденький флейтист, плечистий здоровань з басом (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. флейтист — -а, ч. Музикант, що грає на флейті. Великий тлумачний словник сучасної мови