флогістон

ФЛОГІСТО́Н, у, ч. За помилковими уявленнями хіміків XVIII ст. — особлива невагома речовина — «вогняна матерія», що нібито міститься в усіх здатних горіти речовинах і виділяється з них при горінні; теплець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флогістон — флогісто́н іменник чоловічого роду за помилковими уявленнями хіміків XVIII ст. – особлива невагома речовина – «вогняна матерія», що нібито міститься в усіх здатних горіти речовинах і виділяється з них при горінні; теплець іст. Орфографічний словник української мови
  2. флогістон — ФЛОГІСТО́Н, у, ч. За помилковими уявленнями хіміків XVIII ст., – особлива невагома речовина – “вогняна матерія”, що нібито міститься в усіх здатних горіти речовинах і виділяється з них при горінні; теплець. Словник української мови у 20 томах
  3. флогістон — -у, ч. За уявленнями хіміків 18 ст. – особлива невагома речовина, що нібито міститься в усіх здатних горіти речовинах і виділяється з них під час горіння; теплець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. флогістон — флогісто́н (від грец. φλογιστός – горючий) за уявленнями хіміків 18 ст., особлива невагома речовина – «вогняна матерія», що нібито міститься в усіх здатних горіти речовинах. У кінці 18 ст. помилкову флогістонну теорію замінила наукова – киснева теорія горіння. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. флогістон — За гіпотезою, висунутою в 2-й полов. XVIII ст. Ґ.Е. Шталем і Я.Я. Бехером, — невагома вогняна матерія, складова частина кожної горючої речовини, що виділяється під час її горіння; цю гіпотезу спростував А.Л. Лавуазьє, пояснивши горіння як процес сполучення горючої речовини з киснем. Універсальний словник-енциклопедія
  6. флогістон — ФЛОГІСТО́Н, ТЕПЛЕ́ЦЬ. Довгий час панувала думка алхіміків, ніби для того, щоб горіти, речовина має містити особливий горючий компонент, який вони назвали флогістоном (з журналу). Словник синонімів української мови