1. Словник української мови в 11 томах

фляндрування

ФЛЯНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фляндрува́ти.

Вже у ХVII ст. фляндрування було загальновідомим і сформованим способом розпису [посуду] (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фляндрування — фляндрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фляндрування — ФЛЯНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фляндрува́ти. Вже у ХVII ст. фляндрування було загальновідомим і сформованим способом розпису [посуду] (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фляндрування — -я, с. Дія за знач. фляндрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови