1. Словник української мови в 11 томах

фонографічний

ФОНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до фоно́граф.

Фонографічний валик;

// Характерний для фонографа.

Щодо народних оповідачів, то їх виступи, які здебільшого мають характер імпровізацій, слід записувати з такою ж фонографічною точністю, як і пісні (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 8).

Фонографі́чне письмо́ — звукове письмо на відміну від ідеографічного.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонографічний — фонографі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фонографічний — ФОНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до фоно́граф. Фонографічний валик; // Характерний для фонографа. Щодо народних оповідачів, то їх виступи, які здебільшого мають характер імпровізацій, слід записувати з такою ж фонографічною точністю, як і пісні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фонографічний — -а, -е. Прикм. до фонограф. Фонографічний валик. || Характерний для фонографа. Фонографічне письмо — звукове письмо на відміну від ідеографічного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фонографічний — фонографі́чний той, що стосується фонографа, пов’язаний з записом і відтворенням звуків; ¤ ф-е письмо – звукове письмо на відміну від ідеографічного (див. ідеографія); літерний запис усної мови. Словник іншомовних слів Мельничука