фонтанчик
ФОНТА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до фонта́н 1, 3.
Зайшов [Липтак] у скверик і сів на лавицю.. Від фонтанчика час від часу вітер заносив на нього дрібненькі краплі води (Томч., Готель.., 1960, 38);
Кулі вихлюстували навколо них воду фонтанчиками (Перв., Атака.., 1946, 129);
Найкращою гарантією від такої небезпеки [зараження] є застосування так званих фонтанчиків, при яких струмінь води потрапляє прямо в рот того, хто п’є (Шк. гігієна, 1954, 212).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонтанчик — фонта́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фонтанчик — ФОНТА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до фонта́н 1, 3. Зайшов [Липтак] у скверик і сів на лавицю .. Від фонтанчика час від часу вітер заносив на нього дрібненькі краплі води (М. Томчаній); Кулі вихлюстували навколо них воду фонтанчиками (Л. Словник української мови у 20 томах
- фонтанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до фонтан 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови