фора

Значення в інших словниках

1. фора — фо́ра 1 іменник жіночого роду пільга в грі фо́ра 2 вигук вигук схвалення незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
2. фора — ФО́РА¹, и, ж., спорт. Наперед обумовлена пільга, перевага, що її надає сильніший гравець слабшому або такому, який перебуває в невигідних умовах; гандикап. Мат королю! Я вам готовий дати форою й ферзя, але й тоді я вийду переможцем (М. Словник української мови у 20 томах
3. фора — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
4. фора — I -и, ж., спорт. Наперед обумовлена пільга – якась кількість очок, ходів і т. ін., що її надає сильніший учасник змагань, гри слабшому або такому, який знаходиться у невигідних умовах. II -и, ж., виг., заст. Вигук схвалення, який уживається як прохання глядачів повторити виступ; біс (див. біс II). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фора — фо́ра (від італ. fora – вперед) 1. В італійському театрі – вигук схвалення. 2. Пільга, перевага, що її може надавати сильніший гравець слабшому (напр., у шахах). Словник іншомовних слів Мельничука
6. фора — II. БІС виг. (ужив. як прохання глядачів повторити виступ), ФО́РА заст. Бійці аплодували, тупотіли ногами і на повні груди гукали "браво" та "біс" (Ю. Смолич); Викликати на біс; Установили руба зверху пляшки копійку, і корнет вцілив. Інші кричали фора і почали плескати в долоні (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
7. фора — рос. фора пільга, перевага, що надається сильнішим слабшому. Eкономічна енциклопедія