1. Словник української мови в 11 томах

формаліст

ФОРМАЛІ́СТ, а, ч.

1. Той, хто виявляє формалізм (у 1 знач.) в якій-небудь справі.

— Він просто формаліст. Йому кортить, щоб були поставлені всі крапки над «і» (Рибак, Час.., 1960, 696).

2. Прихильник, послідовник формалізму (у 2, 3 знач.).

Дмитро Іванович, який знав ранні роботи [художника] Ломова, називав його поборником чистого мистецтва, формалістом тощо (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 159);

В кінематографії, як і в багатьох галузях мистецтва, різного гатунку формалісти не дбали про зміст творів (Мист. кіно, 1955, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формаліст — формалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. формаліст — ФОРМАЛІ́СТ, а, ч. 1. Той, хто будьщо дотримується певних правил (інструкцій), виявляє формалізм (у 1 знач.) у якій-небудь справі. – Він просто формаліст. Йому кортить, щоб були поставлені всі крапки над “і” (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. формаліст — -а, ч. 1》 Той, хто виявляє формалізм (у 1 знач.) в якій-небудь справі. 2》 Прихильник, послідовник формалізму (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. формаліст — БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. Словник синонімів української мови
  5. формаліст — Формалі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)