формотворення
ФОРМОТВО́РЕННЯ, я, с.
1. Утворення, поява нових форм.
В історичному процесі формотворення народного зодчества, і зокрема, дерев’яного, природні умови відіграли значну роль (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7);
Взаємодія людини з природою в процесі доцільного, трудового формотворення є технічною стороною праці, а взаємодія між людьми становить її соціальну сторону (Ком. Укр., 12, 1969, 34);
Формотворення рослинних організмів.
2. лінгв. Утворення граматичних форм того самого слова; словозміна.
Формотворення за аналогією полягає у зміні зовнішнього вигляду граматичних форм внаслідок підсвідомої заміни в них одного елемента іншим (Мовозн., XVI, 1961, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- формотворення — формотво́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- формотворення — ФОРМОТВО́РЕННЯ, я, с. лінгв. Утворення граматичних форм того самого слова; словозміна. Формотворення за аналогією полягає у зміні зовнішнього вигляду граматичних форм унаслідок підсвідомої заміни в них одного елемента іншим (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- формотворення — -я, с. 1》 Утворення, поява нових форм. 2》 лінгв. Утворення граматичних форм того самого слова; словозміна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- формотворення — СЛОВОЗМІ́НА лінгв. (утворення граматичних форм того самого слова), ФОРМОТВО́РЕННЯ. Словник синонімів української мови