1. Словник української мови в 11 томах

формуляр

ФОРМУЛЯ́Р, а, ч.

1. У дореволюційній Росії — послужний список чиновника, військовослужбовця.

— Сидорчук! Відведи його до писаря Лаврентьєва. Хай напише наказ зарахувати його на харчове та інше постачання та хай складе на нього належний формуляр (Тулуб, В степу… 1964, 100).

2. спец. Бланк, картка, куди вносяться основні відомості про якусь споруду, механізм, про їх експлуатацію.

[Пронашка:] Бригада Марії Шапіги формуляр вам не зіпсує, будьте певні (Мик., І, 1957, 230);

Формуляр порту; Формуляр гвинтівки.

3. Бібліотечна облікова картка, що вкладається в книжку, з відомостями про цю книжку і відмітками про користування нею читачами;

// Картка, що заповнюється на кожного читача бібліотеки, куди записуються відомості про видані йому книжки.

Чим більше поважних журналів стоятиме в моєму "формулярі" професіональному, тим легше буде мені надалі здобути собі повсякчас літературний заробіток (Л. Укр., V, 1956, 424);

Ксеня сиділа за своїм бібліотечним столиком і переглядала формуляри (Гуц., Скупана.., 1965, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формуляр — формуля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. формуляр — Формуля́р. Бланк, зразок. Заявленє приступленя в члени каси пише ся на приписанім формулярі; старшина повинна о то дбати, щоб завсіди мати на складі кілька таких формулярів, котрі можна вже готові купити (См.-Стоцький, Порадник, 35-36) // пол. formularz — бланк, формуляр, анкета. Українська літературна мова на Буковині
  3. формуляр — (бібліотечний) картка, бланк, форма; (в'язня) особиста картка. Словник синонімів Караванського
  4. формуляр — [формул’ар] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  5. формуляр — Записник Словник чужослів Павло Штепа
  6. формуляр — ФОРМУЛЯ́Р, а, ч. 1. У дореволюційній Росії – послужний список чиновника, військовослужбовця. – Сидорчук! Відведи його до писаря Лаврентьєва. Хай напише наказ зарахувати його на харчове та інше постачання та хай складе на нього належний формуляр (З. Словник української мови у 20 томах
  7. формуляр — -а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – послужний список чиновника, військовослужбовця. 2》 спец. Бланк, картка, куди вносяться основні відомості про якусь споруду, механізм, про їх експлуатацію. Формуляр порту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. формуляр — формуля́р (нім. Formular, франц. formulaire, від лат. formula – форма) 1. Бланк (картка), куди вносять основні відомості про щось (напр., про споруду, механізм, про їх експлуатацію). Різновидом Ф. є бібліотечна облікова картка. 2. В царській Росії – послужний список чиновників й офіцерів. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. формуляр — Формуля́р, -ра, в -рі; -ля́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. формуляр — рос. формуляр 1. Бланк (картка), куди вносять основні відомості про щось (напр., про механізм, його експлуатацію). 2. Торговельний документ, договір, текст якого складений заздалегідь, потребує заповнення тільки окремих рядків та підписання, після чого набуває юридичної сили. Eкономічна енциклопедія