форте

ФО́РТЕ, присл., муз. Сильно, гучно (про звучання голосу, музичного інструмента при виконанні музичного твору); протилежне піано.

Щоб показати своє артистичне майстерство перед дамами, Гануш розпочав веселу шумну п’єсу. Він ударив форте (Н.-Лев., III, 1956, 218);

// у знач. ім. фо́рте, невідм., с. Сильне, гучне звучання голосу або музичного інструмента при виконанні музичного твору; місце в музичному творі, що вимагає такого виконання.

Композитор схилився над роялем. Рука пробігла клавішами густого нижнього регістру, збуджуючи струни в громовому форте (Рад. Укр., 8.XII 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форте — фо́рте 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця фо́рте 2 іменник середнього роду фрагмент музичного твору Орфографічний словник української мови
  2. форте — (муз.) гучно Словник чужослів Павло Штепа
  3. форте — (іт. forte — голосно, гучно) — основне позначення великої сили звуку. Скорочено позначається буквою f Див. Додаток ХІІ. Словник-довідник музичних термінів
  4. форте — ФО́РТЕ, присл., муз. Спосіб виконання музичного твору; сильно, гучно (про звучання голосу, музичного інструмента); протилежне піано. Щоб показати своє артистичне майстерство перед дамами, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу. Він ударив форте (І. Словник української мови у 20 томах
  5. форте — присл., муз. Сильно, гучно (про звучання голосу, музичного інструмента при виконанні музичного твору); прот. піано. || у знач. ім. форте, невідм., с. Сильне, гучне звучання голосу або музичного інструмента при виконанні музичного твору; місце в музичному творі, що вимагає такого виконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. форте — фо́рте (італ. forte, букв. – сильний) сильно, гучно, на повну силу звучання; один з відтінків динаміки в музиці. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. форте — Голосно грати або співати музичний твір; протилежне до піано; дуже голосно — фортісімо (ff). Універсальний словник-енциклопедія