фортепіанний
ФОРТЕПІА́ННИЙ, а, е. Прикм. до фортепіа́но.
Фортепіанні клавіші; Фортепіанні струни;
// Признач. для виготовлення фортепіано.
Фортепіанна фабрика;
// Признач. для виконання на фортепіано.
Фортепіанний доробок Льва Миколайовича Ревуцького є не тільки важливим здобутком на терені нашої національної музики, а й помітним вкладом до скарбниці загальнолюдської музичної культури (Мист., 1, 1969, 24);
Я попрохав Лисенка, щоб заграв мені щось із своїх фортепіанних творів (Муз. праці, 1970, 520);
// Пов’язаний з грою на фортепіано.
Наші фортепіанна і скрипкова методики мають багато досягнень (Мист., 6, 1963, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фортепіанний — фортепіа́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- фортепіанний — [фортеип'іан:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- фортепіанний — ФОРТЕПІА́ННИЙ, а, е. Прикм. до фортепіа́но. Фортепіанні клавіші; Фортепіанні струни; // Признач. для виготовлення фортепіано. Фортепіанна фабрика; // Признач. для виконання на фортепіано. Словник української мови у 20 томах
- фортепіанний — фортеп'яновий, -а, -е. Прикм. до фортепіано, фортеп'яно. Фортепіанні клавіші. || Признач. для виготовлення фортепіано. Фортепіанна фабрика. || Признач. для виконання на фортепіано. || Пов'язаний з грою на фортепіано. Великий тлумачний словник сучасної мови