фортифікаційний

ФОРТИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до фортифіка́ція.

Запорізькі козаки піднесли своє фортифікаційне мистецтво на небачену як на той час височінь, ним захоплювалися навіть вороги (Наука.., 8, 1967, 45);

Фортеця й через два століття була майже неприступною спорудою. Численні кріпосні казарми, фортифікаційні вали, система ровів з водою, містки та споруди для довготривалої оборони багатозбройного гарнізону … (Ле, В снопі.., 1960, 196).

Фортифікаці́йні спору́ди — оборонні споруди (окопи, траншеї, сховища і т. ін.) для успішного ведення бою і захисту від дій ворога.

До відомих в історії діл Гната Галагана належить, між іншим, будівництво української лінії укріплень і фортифікаційних споруд на річці Орелі проти татар і турків (Бурл., О. Вересай, 1959, 90);

Обороні Вишгорода сприяли природні умови місцевості та міцні фортифікаційні споруди (Вісник АН, 8, 1949, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фортифікаційний — фортифікаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фортифікаційний — ФОРТИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до фортифіка́ція. Запорізькі козаки піднесли своє фортифікаційне мистецтво на небачену як на той час височінь, ним захоплювалися навіть вороги (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. фортифікаційний — -а, -е. Прикм. до фортифікація. Фортифікаційні споруди — оборонні споруди (окопи, траншеї, сховища і т. ін.) для успішного ведення бою і захисту від дій ворога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фортифікаційний — Фортифікаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)