фортіссімо

ФОРТІ́ССІМО, присл., муз. Дуже сильно, гучно, голосніше, ніж форте (про звучання голосу, музичного інструмента при виконанні музичного твору).

Грати фортіссімо;

// у знач. ім. форті́ссімо, невідм., с. Дуже голосне, сильне звучання голосу або музичного інструмента при виконанні музичного твору; місце в музичному творі, що вимагає такого виконання.

Пісні жартівливого характеру Є. Козак.. закінчує в швидкому темпі. В більшості з них головна кульмінація з’являється буквально в останніх тактах, причому переважно на динаміці форте або навіть фортіссімо (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 85);

Зарокотали бандури.. і здавалося, що хлюпнув до залу, заревів .. страшний у своєму гніві старий Дніпро — здригнулися склепіння концертного залу від нечуваного фортіссімо сімдесяти голосів (Літ. Укр., 31.XII 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фортіссімо — форті́ссімо 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця форті́ссімо 2 іменник середнього роду фрагмент музичного твору Орфографічний словник української мови
  2. фортіссімо — (іт. fortissimo — дуже гучно) — найвищий ступінь гучності, надзвичайно гучно. Позначається fff. Див. Додаток ХІІ. Словник-довідник музичних термінів
  3. фортіссімо — форті́ссімо (італ. fortissimo, букв. – найсильніший) дуже сильне, гучне звучання; один з відтінків динаміки в музиці. Словник іншомовних слів Мельничука