1. Словник української мови в 11 томах

форштевень

ФОРШТЕ́ВЕНЬ, вня, ч., мор. Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля.

Тесляр теше дуба й бука з — захватом. Стовбури цих дерев підуть на зміцнення кіля й форштевня (Ю. Янов., II, 1958, 140);

Крейсер сів кормою глибоко в воду, одночасно піднявшись угору форштевнем (Трубл., Шхуна.., 1940, 127);

— В носовій каюті біля форштевня протікає (Довж., Зач. Десна, 1957, 448).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форштевень — форште́вень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. форштевень — ФОРШТЕ́ВЕНЬ, вня, ч., мор. Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля. Тесляр теше дуба й бука з захватом. Стовбури цих дерев підуть на зміцнення кіля й форштевня (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. форштевень — -вня, ч., мор. Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. форштевень — форште́вень (голл. voorsteven, від voor – попереду і Steven – стояк) носова частина корабля, яка є продовженням кіля. Словник іншомовних слів Мельничука