фотометрія

ФОТОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.. фіз., астр. Вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла; розділ метрології, що вивчає це вимірювання.

Об’єктив і світлочутлива плівка дали змогу зробити новий стрибок уперед: виникла спектральна фотометрія, і в руках астрономів з’явилися паспорти зірок, віддалених від нас на мільйони й мільярди світлових років (Наука.., 12, 1972, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

фотометрія — фотоме́трія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
фотометрія — ФОТОМЕ́ТРІЯ, ї, ж., фіз., астр. 1. Розділ метрології, що вивчає вимірювання світлових величин (освітленості, сили світла, світлового потоку, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла. Словник української мови у 20 томах
фотометрія — -ї, ж., астр., фіз. Вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла; розділ метрології, що вивчає це вимірювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
фотометрія — фотоме́трія (від фото... і ...метрія) розділ метрології, в якому вивчають вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості тощо) при випроміненні, поглинанні й розсіянні світла. Словник іншомовних слів Мельничука
фотометрія — Наука, яка займається вимірюванням сили світла, яскравості, освітленості, а також світлового потоку за допомогою приладів, що наз. фотометрами; розділ оптики. Універсальний словник-енциклопедія