1. Словник української мови в 11 томах

фотон

ФОТО́Н, а, ч., фіз. Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла.

Зараз для нас єдиним джерелом інформації про Всесвіт є фотон (Наука.., 9, 1966, 37);

Поняття «народження частинок» вперше виникло у зв’язку з роботами Ейнштейна з квантової теорії.. Справді ж бо, якщо світло складається з окремих частинок — фотонів, то, відповідно, випускання чи поглинання світла є не що інше, як народження й загибель частинок (Знання.., 6, 1973, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фотон — фото́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фотон — ФОТО́Н, а, ч., фіз. Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла. Зараз для нас єдиним джерелом інформації про Всесвіт є фотон (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. фотон — -а, ч., фіз. Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фотон — фото́н [від грец. φώς (φωτός) – світло] частинка світла, порція електромагнітного проміння будь-якої частоти. Ф. називають також квантами (квант світла, гамма-квант тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фотон — Квант електромагнітного поля; одна з елементарних частинок з нульовою масою спокою без електричного заряду; у вакуумі поширюється з швидкістю c = 299 792 км/с. Універсальний словник-енциклопедія