фотопортрет
ФОТОПОРТРЕ́Т, у, ч. Портрет, зробл. фотографічним способом; фотографічний портрет.
Обстановка звичайна для інтелігентної родини. На стінах великі фотопортрети Надії в ролях (Лев., Нові п’єси, 1956, 85);
Хто вже хто, а він добре розуміється на такій тонкій справі, як фотопортрет (Перв., Дикий мед, 1963, 373);
Художній фотопортрет — складний щодо виконання вид фотографічного зображення (Мист., 4, 1968, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фотопортрет — фотопортре́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фотопортрет — ФОТОПОРТРЕ́Т, у, ч. Портрет, зробл. фотографічним способом; фотографічний портрет. Обстановка звичайна для інтелігентної родини. На стінах великі фотопортрети Надії в ролях (О. Словник української мови у 20 томах
- фотопортрет — -у, ч. Портрет, зробл. фотографічним способом; фотографічний портрет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фотопортрет — ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини). Словник синонімів української мови