1. Словник української мови в 11 томах

фрак

ФРАК, а, ч. Чоловічий двобортний одяг в талію, з вирізаними спереду полами та довгими фалдами ззаду, який одягають в урочистих випадках, на офіційних прийомах, для виступу в концертах і т. ін.

Діждавши неділі, Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24);

На естраді з’являється жюрі конкурсу — п’ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках (Коч., II, 1956, 173);

Лисенко стояв поперед хору в чорному фраку з білосніжною краваткою (М. Ол., Леся, 1960, 95);

Славко слабенької комплекції. А яке це має значення для дипломата? На худорлявому краще лежатиме фрак,— посміхнувся мимохіть (Вільде, Сестри.. III, 1968, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрак — фрак іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фрак — ФРАК, а, ч. Чоловічий двобортний одяг у талію, з вирізаними спереду полами та довгими фалдами ззаду, який одягають в урочистих випадках, на офіційних прийомах, для виступу в концертах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. фрак — фрак злод. утеча (ст) ◊ взяти за фрак злод., вул. затримати, спіймати (ст): Бо якраз у мешканні панни Соні засіли на нього аґент Будняк і ще один поліцай, мундуровий, вислані на розшуки в підмогу Коґутові. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. фрак — -а, ч. Чоловічий двобортний одяг у талію, з вирізаними спереду полами та довгими фалдами ззаду, що його одягають в урочистих випадках, на офіційних учтах, для виступу в концертах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фрак — (франц. frac) чоловічий парадний костюм – тип сюртука з довгими фалдами ззаду й вирізаними полами спереду. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фрак — Чоловічий одяг з вирізаними спереду полами, ззаду видовжений, з шовковими лацканами, найчастіше чорний; спочатку (кінець XVIII ст.) був одягом придворних, теп. урочистий вечірній одяг. Універсальний словник-енциклопедія
  7. фрак — Фрак, -ка, у -ку; фра́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)