1. Словник української мови в 11 томах

французка

ФРАНЦУ́ЗКА, и, ж., заст. Француженка.

Тільки французка може дати панні відповідне виховання, до того ж Юзя вже досить вміє по-німецьки (Л. Укр., III, 1952, 645);

Зовсім не подобала [бонна] на ту французку, яку собі придумують у нас: худу та бліденьку. Хутше подобала на нашу чорняву дівчину з Буковини (Март., Тв., 1954, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. французка — францу́зка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. французка — ФРАНЦУ́ЗКА, и, ж., заст. Француженка. Тільки французка може дати панні відповідне виховання, до того ж Юзя вже досить вміє по-німецьки (Леся Українка); Зовсім не подобала [бонна] на ту французку, яку собі придумують у нас: худу та бліденьку. Словник української мови у 20 томах
  3. французка — -и, ж., заст. Француженка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. французка — Французка, -ки ж. Француженка. Желех. Словник української мови Грінченка