фронтовичка

ФРОНТОВИ́ЧКА, и, ж. Жін. до фронтови́к.

Жінки розподілились трохи інакше. Фронтовичок три, всі медичні працівники — одна ще й досі лікар військового госпіталю (Ле, В снопі.., 1960, 187);

Багато жінок-фронтовичок удостоєні високих урядових нагород (Рад. Укр., 15.I 1948, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фронтовичка — фронтови́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фронтовичка — ФРОНТОВИ́ЧКА, и, ж. Жін. до фронтови́к. Жінки розподілились трохи інакше. Фронтовичок три, всі медичні працівники – одна ще й досі лікар військового госпіталю (Іван Ле); Багато жінок-фронтовичок удостоєні високих урядових нагород (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фронтовичка — -и. Жін. до фронтовик. Великий тлумачний словник сучасної мови