фрігійці
ФРІГІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фрігі́єць, і́йця, ч.; фрігі́йка, и, ж.). Малоазіатська народність, що жила до н. е. на узбережжі Мармурового моря.
Розпорядивши Турн як треба, Махнув, засаду щоб зробить, На гору, що торкалась неба, І щоб фрігійців окружить [оточити] (Котл., І, 1952, 279).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрігійці — ФРІГІ́ЙЦІ див. фригі́йці. Словник української мови у 20 томах