фугувати
ФУГУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., муз.
1. неперех. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем.
2. перех. Надавати музичному творові характеру фуги ( див. фу́га¹).
ФУГУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Стругати фуганком.
2. Вирівнювати поверхню деталей для щільного припасування їх однієї до одної при склеюванні.
3. Вирівнювати за висотою зубці пилки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фугувати — фугува́ти 1 дієслово недоконаного виду у музиці фугува́ти 2 дієслово недоконаного виду стругати, вирівнювати Орфографічний словник української мови
- фугувати — ФУГУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., муз. 1. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем. 2. що. Надавати музичному творові характеру фуги (див. фу́га¹). ФУГУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що. 1. Стругати фуганком. Фугувати дошки. Словник української мови у 20 томах
- фугувати — I -ую, -уєш, недок. і док., муз. 1》 неперех. Проводити в усіх голосах одну або кілька тем. 2》 перех. Надавати музичному творові характеру фуги (див. фуга I). II -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Стругати фуганком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фугувати — Фугувати, -гую, -єш гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157. Словник української мови Грінченка