фужер
ФУЖЕ́Р, а, ч. Великий келих на високій ніжці, що використовується звичайно для шипучих вин і прохолодних напоїв.
У склянку або фужер кладуть кульку вершкового морозива і заливають холодною кавою (Технол. пригот. їжі, 1957, 223);
При звичайному святковому сервіруванні для напоїв ставлять спереду тарілки (справа наліво) — горілчану чарку, чарку для вина і фужер (Укр. страви, 1957, 399).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фужер — фуже́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фужер — [фужер] -ра, м. (y) -р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
- фужер — див. бокал Словник чужослів Павло Штепа
- фужер — ФУЖЕ́Р, а, ч. Великий келих на високій ніжці, що використовується звичайно для шипучих вин і прохолодних напоїв. У склянку або фужер кладуть кульку вершкового морозива і заливають холодною кавою (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- фужер — -а, ч. Великий келих на високій ніжці, що використовується звичайно для шипучих вин і прохолодних напоїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фужер — БОКА́Л (кришталевий, скляний посуд на ніжці або розширений догори для пиття вина); ФУЖЕ́Р (на високій ніжці, звичайно для шипучих вин та прохолодних напоїв). З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Л. Словник синонімів української мови