фузилер
ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в XVII-XVIII ст., озброєний фузією;
// Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією.
Гренадери й фузилери знову обернули свої багнети проти турків, вліво, вирвались наперед і вдарили по правому флангові турків донські козаки і легкокінна кавалерія (Добр., Очак. розмир, 1965, 76).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фузилер — фузиле́р іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- фузилер — ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій у XVII–XVIII ст., озброєний фузією; // Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією. Словник української мови у 20 томах
- фузилер — -а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в 17-18 ст., озброєний фузією. || Піхотинець російської армії початку 18 ст., озброєний фузією. Великий тлумачний словник сучасної мови