фургон
ФУРГО́Н, а, ч.
1. Критий віз в кінною запряжкою.
З-за вугла вилетіла пара коней, а за кіньми з’явився довгий німецький фургон (Н.-Лев., II, 1956, 30);
У червонкуватому світлі надвечір’я.. [чоловіки] запрягали коней, у фургонах уже сиділи їхні жінки й діти (Скл., Карпати, II, 1954, 387);
Наша бричка справді скидалася на циганський фургон (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 77).
2. Автомобіль або причеп з закритим кузовом для перевезення вантажу.
До села під’їхала вантажна машина, фургон з загратованими віконцями (Собко, Нам спокій.., 1959, 84);
Солома подрібнюється на комбайні навісними подрібнювачами одночасно з збиранням зерна. Після цього вона надходить у саморозвантажний причеп-фургон місткістю 40 кубічних метрів (Рад. Укр., 3.II 1962, 4);
Шура стрибнула з машини і пішла в голову колони. Дорогу загороджував фургон-газик, що лежав боком серед шосе (Гончар, III, 1959, 182).
Значення в інших словниках
- фургон — фурго́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фургон — див. теліга, фурв Словник чужослів Павло Штепа
- фургон — ФУРГО́Н, а, ч. 1. Критий віз із кінною запряжкою, хура. З-за вугла вилетіла пара коней, а за кіньми з'явився довгий німецький фургон (І. Нечуй-Левицький); У червонкуватому світлі надвечір'я .. Словник української мови у 20 томах
- фургон — -а, ч. 1》 Критий віз із кінною запряжкою. 2》 Автомобіль або причеп із закритим кузовом для перевезення вантажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фургон — 1. вантажівка з критим кузовом і дверима ззаду; 2. вел. критий кінний віз. Універсальний словник-енциклопедія
- фургон — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови