1. Словник української мови в 11 томах

фурманити

ФУРМА́НИТИ, ню, ниш, недок., заст. Правити кіньми.

Тільки Коропову нема спокою і в такий день. Він їде в райком. Сам фурманить (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурманити — фурма́нити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. фурманити — ФУРМА́НИТИ, ню, ниш, недок., рідко. Правити кіньми. Тільки Коропову нема спокою і в такий день. Він їде в райком. Сам фурманить (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
  3. фурманити — -ню, -ниш, недок., заст. Правити кіньми. Великий тлумачний словник сучасної мови