фіалковість

ФІА́ЛКОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до фіа́лковий 2.

Весняним клекотом бурунить, мерехтить, міниться вогнями велике місто. Вгорі — в густій фіалковості неба, ніби відпромінені знизу, з землі, мерехтять зорі (Коз., Листи.., 1967, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіалковість — фіа́лковість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фіалковість — ФІА́ЛКОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до фіа́лковий 2. Весняним клекотом бурунить, мерехтить, міниться вогнями велике місто. Вгорі – в густій фіалковості неба, ніби відпромінені знизу, з землі, мерехтять зорі (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  3. фіалковість — -вості, ж. Абстр. ім. до фіалковий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови