фіглі-міглі

ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ, ~ів— ~ів, мн., розм.

1. Витівки, штуки, хитрощі для досягнення чого-небудь.

Жолкевський люто грюкнув кулаком по столу. — Знов якісь фіглі-міглі! Знов ухиляються [старшини] від певних зобов’язань! (Тулуб, Людолови, II, 1957, 224).

2. Залицяння, женихання, любовні справи, пригоди; зальоти.

[Тітка Настя:] Так і знала, що ви тут з дівчатами фіглі-міглі! А я всю дільницю вздовж і впоперек вибігала. Платформ нема!.. (Баш, П’єси, 1958, 98);

З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіглі-міглі наймолодшої невістки Оксани, яка.. крадькома знаходила собі втіху з Карпом… (Іщук, Вербівчани, 1961, 33).