фіксуватися
ФІКСУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. Встановлюватися, закріплюватися в якомусь положенні, стані.
Деталь фіксується.
2. Відзначатися, виділятися, закріплюватися в свідомості, у пам’яті, на папері, у викладі тощо.
Вони [вечори] нагадували товаришу Данилові дитинство й юність, народжувався біль, зростав страх до свого людського життя, фіксувалися слова ненаписаних книг (Ю. Янов., II, 1958, 197);
Усе хвилює художника й фіксується в його альбомі (Мист., 6, 1955, 18).
3. Зосереджуватися на чомусь, спрямовуватися на щось (про погляд, увагу тощо).
Останнє, на чому фіксується увага, — це Олекса, який сидить з гармошкою на колінах (Ю. Янов., І, 1954, 180).
4. Пас. до фіксува́ти 1, 2, 4-6.
Одержаний знімок потім обробляється (проявляється, фіксується і промивається водою) спеціальними розчинами (реактивами) для того, щоб зробити його нечутливим до світла (Курс фізики, III, 1956, 298).
Значення в інших словниках
- фіксуватися — фіксува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- фіксуватися — ФІКСУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Встановлюватися, закріплюватися в якомусь положенні, стані. Деталь фіксується. 2. Відзначатися, виділятися, закріплюватися в свідомості, у пам'яті, на папері, у викладі тощо. Словник української мови у 20 томах
- фіксуватися — -ується, недок. 1》 Встановлюватися, закріплюватися в якомусь положенні, стані. 2》 Відзначатися, вирізнятися, закріплюватися в свідомості, у пам'яті, на папері, у викладі тощо. 3》 Зосереджуватися на чомусь, спрямовуватися на щось (про погляд, увагу тощо). 4》 Пас. до фіксувати 1), 2), 4-6). Великий тлумачний словник сучасної мови