1. Словник української мови в 11 томах

філокартист

ФІЛОКАРТИ́СТ, а, ч. Той, хто займається філокартією.

Дбайливо збирає філокартист листівки, присвячені Шевченку, випущені у Польщі, Чехословаччині, Канаді, Японії та інших країнах світу (Веч. Київ, 25.I 1969, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філокартист — філокарти́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. філокартист — ФІЛОКАРТИ́СТ, а, ч. Той, хто займається філокартією. Дбайливо збирає філокартист листівки, присвячені Шевченку, випущені у Польщі, Чехословаччині, Канаді, Японії та інших країнах світу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. філокартист — -а, ч. Той, хто займається філокартією. Великий тлумачний словник сучасної мови