1. Словник української мови в 11 томах

філоксера

ФІЛОКСЕ́РА, и, ж. Невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах.

Наприкінці минулого століття випадково завезена з-за кордону страшна комаха — філоксера — уразила виноградники (Наука.., 2, 1969, 47);

// збірн.

Докопавшись до корінців, укритих філоксерою, вона рвала їх (Коцюб., І, 1955, 217);

Маса водоростей запобігає проникненню філоксери в корені винограду, тому дуже корисно вносити її в грунт виноградників (Хлібороб Укр., 8, 1964, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філоксера — філоксе́ра іменник жіночого роду, істота невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах Орфографічний словник української мови
  2. філоксера — [ф'ілоксера] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  3. філоксера — ФІЛОКСЕ́РА, и, ж. Невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах. Наприкінці минулого століття випадково завезена з-за кордону страшна комаха – філоксера – уразила виноградники (з наук.-попул. літ.); // збірн. Словник української мови у 20 томах
  4. філоксера — -и, ж. Невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах. || збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. філоксера — філоксе́ра (від грец. φύλλον – листок і ξηρός – сухий) сисна комаха родини хермесових. Шкідник винограду. Батьківщина – Америка. Поширена в Європі та Азії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. філоксера — Філоксе́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)