філологія

ФІЛОЛО́ГІЯ, ї, ж.

1. Сукупність наук, що вивчають мову й літературу якогось народу; мова та література.

Уявім собі, що у збірнику міститься кілька творів різних авторів і кожен автор пише своїм правописом.. Я мало тямлю в філології, проте думаю, що тут щось треба зробити, в чомусь поєднатись (Коцюб., III, 1956, 261);

— Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології (Тют., Вир, 1964, 62).

2. Факультет вузу, де вивчають ці науки.

Скінчивши гімназію в 1875 році, я переїхав до Львова на університет і записався.. на філологію класичну (Фр., І, 1955, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філологія — філоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. філологія — [ф'ілолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. філологія — Мовознавство Словник чужослів Павло Штепа
  4. філологія — ФІЛОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Сукупність наук, що вивчають мову й літературу якогось народу; мова та література. Уявім собі, що у збірнику міститься кілька творів різних авторів і кожен автор пише своїм правописом .. Словник української мови у 20 томах
  5. філологія — -ї, ж. 1》 Сукупність наук, що вивчають мову й літературу якогось народу; мова та література. 2》 Факультет вищого навчального закладу, де вивчають ці науки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. філологія — філоло́гія (грец. φιλολογία – любов до вчених занять) гуманітарна наука, що вивчає мову й літературу (усну та писемну) якогось народу або групи народів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. філологія — Гуманітарна наука, яка вивчає мову й літературу певного народу чи цивілізації; класична ф. вивчає мову й літературу древніх греків і римлян. Універсальний словник-енциклопедія
  8. філологія — Філоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)