фірма

ФІ́РМА, и, ж.

1. У капіталістичних країнах — торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари або випускаються вироби.

Герман Гольдкремер стався одною з авторитетних і впливових фірм у нафтовім ділі (Фр., VIII, 1952, 394);

Прийшов до Безбородька представник однієї великої фірми й запропонував панові докторові радіоприймач на виплату (Вільде, Сестри.., 1958, 55).

2. У СРСР — об’єднання однорідних або суміжних підприємств.

В нашій країні було широко підхоплено почин львівських підприємств по створенню виробничих об’єднань — фірм. Тепер ця нова форма управління міцно увійшла в життя (Рад. Укр., 28.II 1969, 2);

Фірма грампластинок «Мелодія» записала у виконанні Русинова композицію за поемою Руставелі (Вітч., 12, 1968, 168).

3. з означ, або кого, чого, перен., розм. Ім’я, або назва для прикриття чого-небудь.

Він з незвичайною готовістю й очевидною втіхою взявся до ведення тієї справи, — розуміється, під фірмою свого адвоката (Фр., VI, 1951, 247);

Видавайте сей каталог, де хочете, під якою хочете фірмою, ми в те не мішаємось (Л. Укр., V, 1956, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фірма — фі́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фірма — Фі́рма. 1. Організація, установа, фірма. Перші думали се зробити Буковинці, які нараджували ся над основанєм товариства “Буковина "; се ж мало настати тоді... Українська літературна мова на Буковині
  3. фірма — (приватна) компанія; (виробнича) підприємство; (комерційна) дім, діло, а. бізнес; п! КОРПОРАЦІЯ, ТРЕСТ. Словник синонімів Караванського
  4. фірма — [ф’ірма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. фірма — Підприємство, див. компанія Словник чужослів Павло Штепа
  6. фірма — рос. фирма об'єднання підприємців, первинний осередок виробничої чи комерційно-підприємницької діяльності. Юридична особа, що здійснює свою діяльність для задоволення певних потреб суспільства і одержання прибутку. Eкономічна енциклопедія
  7. фірма — ФІ́РМА, и, ж. 1. Торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари або випускаються вироби. Герман Гольдкремер стався одною з авторитетних і впливових фірм у нафтовім ділі (І. Словник української мови у 20 томах
  8. фірма — Фірми, ж. Якість, добротність, бренд. ◇ По фірмі — модний, відомого бренду. Має на собі одяг не вельми визивний, але — «по фірмі», що називається (О. Ірванець). Словник сучасного українського сленгу
  9. фірма — (англ. firm) назва юридичної особи, яка є господарською організацією і має фінансову базу. Здійснює економічну, господарську, фінансову діяльність. Економічний словник
  10. фірма — -и, ж. 1》 Торговельне, господарське або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари, надаються послуги або випускаються вироби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. фірма — фі́рма (італ. firma, букв. – підпис, від лат. firmus – міцний, надійний) 1. В СРСР назва деяких великих виробничих об’єднань. 2. У капіталістичних країнах – найменування господарського, торговельного чи промислового підприємства. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. фірма — ПІДПРИЄ́МСТВО (окрема виробнича установа), ВИРОБНИЦТВО розм., ДІ́ЛО заст.; ФІ́РМА (об'єднання однорідних або суміжних таких установ). Вони не мали сумніву, що перед ними саме капіталіст, власник якого-небудь розбомбленого підприємства (О. Словник синонімів української мови
  13. фірма — Фі́рма, -ми; фі́рми, фірм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. фірма — Фірма, -ми ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). Шух. І. 216, 281, 283, 298. 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель. Вх. Зн. 75. Словник української мови Грінченка