фітин
ФІТИ́Н, у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів’ї, рахіті тощо.
З насіння конопель одержують харчову й технічну олію, а також лікувальну речовину — фітин (Наука.., 10, 1956, 24);
Фітину багато в пшеничних висівках, у доброму люцерновому сіні сонячного сушіння (Хлібороб Укр., 6, 1969, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фітин — фіти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фітин — ФІТИ́Н, у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів'ї, рахіті тощо. Словник української мови у 20 томах
- фітин — -у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів'ї, рахіті тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фітин — фіти́н (від грец. φυτόν – рослина) лікарський препарат. Застосовують при різних захворюваннях нервової системи, гіпотонії, остеомаляції, туберкульозі тощо. Словник іншомовних слів Мельничука