харапудитися

ХАРАПУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм.

1. Злякано кидатися вбік, назад (про коней, волів і т. ін.).

— Як ця перезва було доїжджає до брами в двір, то пани дають знать і трублять в ріжки та труби, а декотрі стріляють з рушниць. Коні харапудяться, стають гопки (Н.-Лев., VІІ, 1966, 283);

Від раптового наскоку, від стрілянини харапудилися коні в підводах, круто завертали, ламаючи оглоблі, й неслися в безладді геть по луках (Ле, Ю. Кудря, 1956, 246);

Воли харапудились, вивертали з борозни, звертали вбік, даючи дорогу красеню-трактору (Збан., Переджнив’я, 1955, 360).

2. перен. Боятися, не бажати що-небудь робити; сахатися.

Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харапудитися — харапу́дитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. харапудитися — див. ЛЯКАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. харапудитися — див. боятися; спішити Словник синонімів Вусика
  4. харапудитися — ХАРАПУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. 1. Злякано кидатися вбік, назад (про коней, волів і т. ін.). – Як ця перезва було доїжджає до брами в двір, то пани дають знать і трублять в ріжки та труби, а декотрі стріляють з рушниць. Словник української мови у 20 томах
  5. харапудитися — -джуся, -дишся, недок., розм. 1》 Злякано кидатися вбік, назад (про коней, волів і т. ін.). 2》 перен. Боятися, не бажати що-небудь робити; сахатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. харапудитися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил. Словник синонімів української мови
  7. харапудитися — Харапу́дитися, -пу́джуся, -дишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. харапудитися — Харапудитися, -джуся, -дишся гл. 1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше. Рудч. Ск. І. 99. 2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче. Лебед. у. Словник української мови Грінченка