харлацтво

ХАРЛА́ЦТВО, а, с., діал. Збірн. до харла́к 1.

А тодішні робітники? Що то за хлопці були! Не таке харлацтво, як нині до Борислава лізе (Фр., IV, 1950, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харлацтво — харла́цтво іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. харлацтво — ХАРЛА́ЦТВО, а, с., рідко. Збірн. до харла́к 1. А тодішні робітники? Що то за хлопці були! Не таке харлацтво, як нині до Борислава лізе (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. харлацтво — -а, с., діал. Збірн. до харлак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови