1. Словник української мови в 11 томах

харпак

ХАРПА́К, а́, ч., розм. Бідняк, злидар.

Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні (Коцюб., II, 1955, 96);

— Свят, свят, свят! Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями (Н.-Лев., І, 1956, 159);

Зараз багачі — а їх та багато у нас — гострять зуби на мене.— А, сякий-такий,— кажуть,— землі хотів харпакам, слободи! (Тесл., З книги життя, 1949, 75);

Тітка Параска жила по-старому.. Брати собі в прийми харпака не хотіла, а заможний не траплявся (Минко, Моя Минківка, 1962, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харпак — харпа́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. харпак — Старець, обідранець, ХАЛАМИДНИК, БІДАКА, нетяга, злидар. Словник синонімів Караванського
  3. харпак — див. бідний; жебрак Словник синонімів Вусика
  4. харпак — А, ч., розм. Бідняк, злидар. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. (ЗД:142). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. харпак — ХАРПА́К, а́, ч., розм. Бідняк, злидар. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк (Номис); – Свят, свят, свят! Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями (І. Нечуй-Левицький); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Словник української мови у 20 томах
  6. харпак — Бідняк Словник застарілих та маловживаних слів
  7. харпак — -а, ч., розм. Бідняк, злидар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. харпак — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
  9. харпак — Харпа́к, -ка́; -паки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)