1. Словник української мови в 11 томах

харцизяцтво

ХАРЦИЗЯ́ЦТВО, а, с., розм. Збірн. до харци́з.

— Ну, що ж ти вдієш, Василю? Там же того харцизяцтва… (Хотк., І, 1966, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харцизяцтво — харцизя́цтво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. харцизяцтво — ХАРЦИЗЯ́ЦТВО, а, с., розм. Збірн. до харци́з. – Ну, що ж ти вдієш, Василю? Там же того харцизяцтва... (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. харцизяцтво — -а, с., розм. Збірн. до харциз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. харцизяцтво — РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО (ХАРЦИ́ЗТВО) розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм. Словник синонімів української мови