1. Словник української мови в 11 томах

хвастуха

ХВАСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хвасту́н.

Хоч би хто набрався духу, щоб покласти край цьому, щоб провчити цю хвастуху (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвастуха — хвасту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хвастуха — ХВАСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хвасту́н. Хоч би хто набрався духу, щоб покласти край цьому, щоб провчити цю хвастуху (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
  3. хвастуха — -и, розм. Жін. до хвастун. Великий тлумачний словник сучасної мови