1. Словник української мови в 11 томах

хватаний

ХВА́ТАНИЙ, а, е.

1. розм., рідко. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвата́ти¹.

2. у знач. прикм., заст. Поспішний.

Простіть за хватаний лист, страшно спішуся. Пан Квітка.. вітає Вас, він теж сьогодні їде на Україну (Л. Укр., V, 1956, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хватаний — хва́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. хватаний — ХВА́ТАНИЙ, а, е. 1. розм., рідко. Дієпр. пас. до хвата́ти¹. Лучче своє латане, ніж чуже хватане (Номис). 2. у знач. прикм., заст. Поспішний, квапливий. Простіть за хватаний лист, страшно спішуся. Пан Квітка .. вітає Вас, він теж сьогодні їде на Україну (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. хватаний — -а, -е. 1》 розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до хватати I. 2》 у знач. прикм., заст. Поспішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хватаний — ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. хватаний — Хватаний, -а, -е = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685. Словник української мови Грінченка