1. Словник української мови в 11 томах

хвилевий

ХВИЛЕ́ВИЙ, а, е, заст. Хвилинний.

На площі залягла хвилева тиша (Фр., VI, 1951, 343);

Цей хвилевий антракт у роботі був таким природним, таким конечним, що я мимохіть звернув увагу на робітника, який ні разу не покористувався ним (Коцюб., І, 1955, 296);

Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення — се була літня хвилева знайомість (Л. Укр., III, 1952, 598).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилевий — хвиле́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. хвилевий — ХВИЛЕ́ВИЙ, а, е, розм. Хвилинний. На площі залягла хвилева тиша (І. Франко); Цей хвилевий антракт у роботі був таким природним, таким конечним, що я мимохіть звернув увагу на робітника, який ні разу не покористувався ним (М. Словник української мови у 20 томах
  3. хвилевий — -а, -е, заст. Хвилинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвилевий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
  5. хвилевий — Хвиле́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)